Схема руйнування душі доріана грея

схема руйнування душі доріана грея
Але цей Інший — частка нашої власної особи, і, якщо ми щоразу розумітимемо його, то, врешті-решт, пізнаємо себе. Проте вона не виникла на «голому місці» і мала в Англії попередників. Саме тому світ речей, тобто витворів рук людських, превалює в романі над світом природним, У стилі роману Вайльда можна відчути близькість до імпресіонізму. Додаток Вічні образи — термін літературознавства, мистецтвознавства, історії культури, який охоплює художні образи, що переходять із твору в твір. Доріан у гонитві за насолодою й новими враженнями втрачає будь-яке уявлення про добро і зло, про християнську мораль.


Інтелектуальна проза — прозові твори, у яких виявляється схильність персонажів, оповідача, ліричного героя до розумового самоаналізу, до абстрактного мислення. Саме від них прийшло обож­нювання краси у мистецтві та відхід від проблем буття у світ власних витончених почуттів. Один із них — Марія Олександрівна Гартунг (1832–1919), донька Пушкіна. Тому варто припустити, що образ дзеркала — один із ключових у поетиці В. Домонтовича, і якомога повніше простежити особливості його виявлення в тексті.Дзеркало — полівалентний і суперечливий символ, здатний фіксувати розмаїття світу.

Осмислення літературної спадщини великого драматурга значною мірою вплинуло на творче становлення А.Мердок як філософа і письменниці. Інтертекстуальність (від лат. іnter — між, поміж + текстуальність) — загальна властивість текстів, яка полягає в наявності між ними зв’язків, завдяки яким тексти (або їх частини) можуть у той чи інший спосіб, відкрито чи завуальовано посилатись один на одного. Коли Анна поверталася до Петербурга і на станції зустрілася з Вронським, була сильна заметіль. Ця природна стихія теж є неначе попередженням бурі, що сколихне життя Анни. Create a clipboard You just clipped your first slide! Віктор Петров, який не мав змоги бути собою, якому була знайома «страшна подвоєність життя і творчості», який перевтілювався в Бера і Домонтовича, напевне, розумів, що кожна його іпостась не може існувати окремо від іншої. Гуманісти, які виступали проти феодального гноблення особистості і вірили в можливість її звільнення від будь-якого пригнічення, переконувались тепер, що і буржуазний устрій не несе бажаної волі, породжує корисливість, лицемірство, брехню.

Похожие записи: